Mamba ILDU

Рятував людей у Ріо-де-Жанейро — тепер служить в українському війську

25-річний бразилець із позивним “Мамба” приїхав в Україну з Ріо-де-Жанейро. У Бразилії він працював цивільним рятувальником — допомагав людям у надзвичайних ситуаціях, надавав першу допомогу пораненим та запобігав нещасним випадкам.

 

 

В Україні він вирішив здійснити давню мрію про військову службу й застосувати свій професійний досвід уже як військовослужбовець 159-ї окремої механізованої бригади.

 

 

Бразильський доброволець розповідає, чому обрав саме цей підрозділ, як військова підготовка допомогла йому вдосконалити професійні навички та що найбільше вразило його в українцях.

 

 

Завжди хотів бути військовим

 

 

Мамба вирішив приїхати в Україну, щоб підтримати українців у боротьбі проти російської агресії. До того ж тут він нарешті отримав можливість поєднати свій професійний досвід рятувальника із давньою мрією — стати військовослужбовцем:

 

 

“Я завжди хотів стати військовим пожежником, але в Бразилії не зміг реалізувати цю мрію. Тому, коли з’явилася можливість служити тут, в Україні, я вирішив нею скористатися.

 

 

Тепер я можу допомагати цивільним і водночас служити у війську. Я завжди хотів допомагати іншим, тому зараз відчуваю, що став частиною цієї справи.”

 

 

 

Чому саме 159-та

 

 

Мамба обрав 159-ту окрему механізовану бригаду після того, як побачив в інтернеті відео про “Фалькон” — батальйон для іноземців у її складі. Особливо його зацікавила історія іншого бразильця, який приїхав воювати в Україну, а згодом повернувся додому:

 

 

“Я побачив, що один бразилець приїхав в Україну на війну, а потім зміг повернутися в Бразилію. Це ще більше переконало мене, що я теж можу приїхати сюди допомагати, а потім повернутися додому живим.

 

 

Я вважаю цей підрозділ надійним. Тому для мене це хороший вибір — саме тут пройти свій військовий шлях, незважаючи на всі ризики, які він із собою несе.”

 

 

 

Підготовка і нові навички

 

 

Попередній досвід рятувальника став бразильцю у пригоді. Мамба уже мав навички надання допомоги пораненим, однак військова служба потребує додаткових знань і вмінь. Підготовка в Україні допомогла йому розширити свій професійний досвід:

 

 

“Завдяки навчанню, яке я тут пройшов, я зміг удосконалити свої навички. Тут я навчився всього необхідного, щоб якісно виконувати свою роботу в будь-якій ситуації на фронті”.

 

 

Мамба окремо наголошує на важливості базової загальновійськової підготовки. На його думку, вирушати на війну без необхідних знань і навичок — надзвичайно небезпечно:

 

 

“Якби я не пройшов цей курс і пішов на війну без необхідної підготовки, це було б схоже на самогубство — вирушати на фронт, не знаючи, що робити. БЗВП — це правильний крок, щоб бути готовим до всього цього”.

 

 

Водночас Мамба позитивно відгукується про умови підготовки та харчування. Каже, що отримує все необхідне для того, щоб залишатися сильним і добре виконувати свою роботу:

 

 

“Мені немає на що скаржитися. До мене ставляться так, як і повинні, щоб я міг добре виконувати свою роботу. Щодо харчування — їжа чудова. Це не якийсь корм, а нормальна, справжня їжа, яка допомагає нам залишатися сильними”.

 

 

 

Якою побачив Україну

 

 

Серед того, що найбільше вразило Мамбу в Україні, — характер українців. Він говорить про їхню стійкість, здатність не здаватися й продовжувати боротьбу навіть у найскладніших обставинах:

 

 

“Мені сподобалося, що люди тут витривалі. Вони не опускають голови, йдуть у бій із усією силою, відвагою та мужністю”.

 

 

Для самого Мамби служба в Україні — не лише новий досвід, а й здійснення мрії, до якої він ішов давно. Він зізнається, що саме бажання служити людям привело його на війну:

 

 

“Сьогодні я тут і здійснюю свою мрію. Я не боюся того, що відбувається. Я знаю, що це завжди було моїм бажанням — служити на війні, служити людям і боротися на правильному боці — за Україну”.

 

 

 

Дізнатися більше про 159-ту окрему механізовану бригаду Збройних сил України та приєднатися до неї можна на офіційному сайті:
https://159ombr.army/#awb-oc__215

 

 

 

Текст: Дмитро Толкачов

 

Відео, фото: Дмитро Толкачов, Олександр Беккер

 

Монтаж: Олександр Беккер