Важко але можливо, – “Торнадо”, колумбійський доброволець 47 Окремої механізованої бригади

Військовослужбовець 47 Окремої механізованої бригади Хайме з позивним “Торнадо” – доброволець Збройних Сил України з Колумбії. Він 110 днів утримував позицію на Сумщині, відбиваючи атаки російських окупантів. Не раз дивлячись в очі смерті чоловік подолавсвій страх, зумів зберегти витримку та холоднокровність, виконати завдання і повернутися. Під час нашої розмови герой відновлювався після надлюдських навантажень, але по завершенню відпочинку він готовий знову вступити у бій за Україну.

Працьовитість, витривалість і компетентність

Перед тим, як приєднатися до Збройних Сил України, Хайме працював на Батьківщині монтажником віконних конструкцій з алюмінію та загартованого скла. Цивільна професія передбачала високі вимоги до компетентності, працьовитість, суттєві ризики і змушувала підтримувати себе у добрій фізичній формі. Але після військового досвіду у колумбійській армії пройшло два десятиліття:

– Я проходив військову службу 20 років тому. Приїхав в Україну щоби зробити свій внесок у цю війну, зробити добру справу, а також і через гроші. Після зустрічі з рекрутером 47-ї бригади та вступу на службу мене дуже добре підготували. Полігонні тренування тривали більше 20 днів з усіма видами озброєння: гвинтівка, РПГ, інші гранатомети, різне протитанкове та протидронове озброєння, мінна справа.

Важко але можливо

Працьовитість, витривалість і зацікавленість зробили своє, рекруту добре вдавалися навчальні вправи, тож незабаром він рушив на свій перший бойовий вихід.

– Ми закінчили тренування і одразу вийшли на позицію. Важким було пройти шлях до місця, куди ми мали дістатися. З собою довелося брати досить багато речей, але найважче було через дрони. Тут, на війні все більше подій пов’язані з дронами, працюють важкі і складні дрони, але якщо людина вміє діяти за таких умов – можна рухатися вперед.

Війна – не гра

“Торнадо” спокійно і стримано розповідає про пережите. Виконання бойових завдань для нього складне, але цілком можливе і посильне. Потенційним добровольцям рекомендує добре усвідомити, з чим вони матимуть справу.

– люди, які приїжджають в Україну воювати, мають розуміти, що вони їдуть на війну. Сюди не приїжджають гратися чи заради екстремального туризму. Тут війна, і якщо робити все добре, чітко за наказом командира – цілком можливо рухатися вперед. Інакше – там і залишимося. Це не гра.

Про майбутнє

Як і більшість воїнів, “Торнадо” стримано говорить про плани на майбутнє.

– Якщо Бог дасть мені і дозволить, то далі планую бути тут допомагати перемогти у цій війні, згодом – працюватиму в моїй країні. Продовжу мою роботу у справі, якою займався раніше.

Про 110 днів на позиції

Дуже складно, але ми з товаришем змогли впоратися, і було зроблено усе необхідне. Усе склалося так, як мало бути. Страх був, так, але його треба долати і вміти зберігати спокій, щоб мати змогу вийти зі страху. Поки ти на позиції із дронами над головою – свій страх та інші емоції треба тримати під контролем.

Про ворога

Вони такі ж люди, як і ми, з плоті і крові. І вбити їх не складніше, ніж інших людей. Але вони приходять зі злом і творять зло у цій країні, в Україні. Тож ми робимо те, що повинні.

Дізнатися більше про 47 Окрему механізовану бригаду “Магура” та приєднатися до неї можна на офіційному сайті: https://47.army/

Текст: Володимир Патола

Фото, відео: Володимир Патола, Олександр Беккер, Дмитро Толкачов

Відео монтаж: Олександр Беккер