“Приїжджайте підготовленими. Це війна, а не прогулянка” — Крісфака, доброволець з Колумбії
За професією Крісфака — дипломований бухгалтер, втім за покликанням — боєць. Колишній військовий Збройних сил Колумбії, він не міг уявити, що одного дня доля приведе його до України. Але бажання допомогти країні, яка відстоює свою свободу й незалежність у війні з росією, надихнуло його долучитися до лав 47-ї окремої механізованої бригади “Маґура”.
У цьому інтерв’ю колумбієць розповідає про свій шлях від цивільної професії до фронту, перше хрещення вогнем, виклики сучасної війни та про те, що має розуміти кожен іноземний доброволець перед тим, як приєднатися до боротьби.
Рішення приїхати
Раніше Крісфака уже мав військовий досвід: три роки прослужив в армії Колумбії. І хоча колумбієць залишив службу десять років тому, з початком повномасштабної російської агресії вирішив знову взяти до рук зброю — щоб підтримати Україну:
“Чому я вирішив приїхати? Тому що відчув потребу зробити свій внесок, нехай навіть невеликий, щоб допомогти цій країні. Хотів ближче познайомитися з нею, навчитися чогось нового й допомогти українському народу”.
Підготовка
Після вступу до підрозділу Крісфака пройшов інтенсивний курс підготовки під керівництвом українських інструкторів та колумбійських ветеранів. За його словами, це навчання стало важливим підґрунтям для успішного виконання перших бойових завдань:
“Ми тренувалися з усіма видами зброї — від автоматів, гранатометів і РПГ до протитанкових мін. Нам дали можливість постріляти й підірвати всього потроху. Слава Богу, нас добре підготували”.
Перший бойовий вихід
Одразу після завершення навчання Крісфака вирушив на свою першу бойову місію, яка тривала 58 днів. За цей час його підрозділ виконував завдання з утримання визначеної ділянки фронту та стримування просування противника:
“У Колумбії ми називаємо це "контролем території", а тут — "тримати оборону".
Особисто я місяцями відбивав атаки зі свого AR-15. Нам доводилося вести ближній бій із росіянами, завдавати їм втрат і постійно боротися з дронами — їх було неймовірно багато.
Саме так нам вдалося вистояти протягом цих 58 днів.”
Найбільша загроза
На думку Крісфаки, саме дрони стали головною загрозою сучасного поля бою. На відміну від артилерії, яка має меншу точність, безпілотники здатні швидко виявити позицію бійця, визначити його координати та завдати удару майже миттєво:
“Найважче — це дрони. Дрони, дрони і ще раз дрони.
Артилерію ще можна пережити, бо вона не така точна. Але дрон виявляє тебе, визначає твоє місце і одразу атакує. У такий момент майже нічого не можна зробити”.
Комунікація
Спочатку спілкування з українськими побратимами майже повністю відбувалося через перекладачів. Проте за чотири місяці в Україні ситуація суттєво змінилася — Крісфака та його товариші поступово опановували українську мову та звикали до нового середовища:
“Час допоміг. Ми вивчили багато слів — від звичайних привітань до того, як сказати "вода". Потроху вчишся всьому.
Тепер, завдяки жестам і взаєморозумінню, перекладач уже не настільки необхідний. Ми звертаємося до нього набагато рідше”.
Порада майбутнім добровольцям
Спираючись на власний досвід, Крісфака дає просту, але важливу пораду всім, хто розглядає можливість приєднатися до української боротьби: усвідомлювати реальність війни та бути готовими до її випробувань:
“Приїжджайте підготовленими й розумійте, що це справжня війна, а не якась пригода. Ми приїхали не на прогулянку.
Це війна, і вона надзвичайно важка. Але якщо добре виконувати свою роботу, дотримуватися наказів і вміти читати місцевість — повірте мені, у вас є всі шанси вистояти й вижити”.
Дізнатися більше про 47-му окрему механізовану бригаду “Маґура” та приєднатися до неї можна на офіційному сайті: https://47.army/
Текст: Дмитро Толкачов
Відео, фото: Володимир Патола, Дмитро Толкачов
Монтаж: Олександр Беккер
